5. ПРИЄДНАЙТЕСЯ ДО СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ
СУСПІЛЬНИЙ ДОГОВІР
ПРО ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ОСОБИСТОГО ПРАВОВОГО СТАТУСУ
ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА,
ПРИЄДНАННЯ ДО ДОГОВОРУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Міжнародна суверенна владна неурядова організаційно-правова форма самозабезпечення, самоорганізації, самозахисту, безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей.
м. Київ, Україна 10 жовтня 2016 р.
Стаття 1. Визначення термінів
1.1. Територіальна громада – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
1.2. Адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
1.3. Загальні збори (коло) – зібрання всіх чи частини жителів територіальної громади для вирішення питань місцевого значення, участі територіальної громади у вирішенні питань висування та підтримання законодавчої ініціативи, висування, призначення та підтримання фахових спеціалістів на наймані посади управління об’єктами економіки, державних інститутів та влади.
1.4. Рейтинг - числовий показник, що дорівнює відношенню позитивно наданих голосів до їх загальної кількості та відображає значимість визначеного суб’єктами права (людина, громадянин, територіальна громада) представника на найману посаду фахового спеціаліста та управлінця.
1.5. Критерій - вимоги для визначення або оцінки людини та громадянина, предмета, явища; ознаки, взяті за основу класифікації, при застосуванні до діяльності територіальних громад.
1.6. Право власності (комунальної та ін.) – право територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах засобами виробництва і майном (матеріальними та нематеріальними активами), що належать або надані їй у використання, як безпосередньо через уповноважених осіб і людей – представників територіальної громади, так і через органи місцевого самоврядування.
1.7. Учасник, або сторона цього Договору (надалі – Договір) – людина та громадянин, яка стала стороною Договору шляхом приєднання до нього. Учасники Договору – Сторони Договору.
Стаття 2. Загальні положення.
2.1. Кожна людина і громадянин, де б вона не перебувала, має право на визнання її правосуб'єктності.
2.2. Людина і громадянин, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
2.3. Права і свободи людини і громадянина та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
2.4. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини і громадянина є головним обов'язком держави.
2.5. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.
2.6. В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
2.7. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування.
2.8. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
2.9. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
2.10. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада.
2.11. Місцеве самоврядування в територіальній громаді – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
2.12. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальної громади.
2.13. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою як безпосередньо, так і через міську, селищну, сільську раду та її виконавчі органи.
2.14. Люди і громадяни реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.
2.15. Територіальна громада безпосередньо або через утворені нею органи місцевого самоврядування управляє майном, що є в комунальній власності; затверджує програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролює їх виконання; затверджує бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролює їх виконання; встановлює місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечує проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворює, реорганізовує та ліквідовує комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснює контроль за їх діяльністю; вирішує інші питання місцевого значення.
2.16. Кожна людина і громадянин, сім’я, рід та їх договірні організаційно-правові форми існування мають невід’ємне право на створення систем самозабезпечення, самоврядування та самозахисту.
2.17. У відповідності до статті 633 Цивільного Кодексу України цей Договір є публічним. Умови Договору до всіх його членів однакові, участь людей і громадян, що приєднуються до Договору – є беззаперечними.
2.18. У відповідності до статті 634 Цивільного Кодексу України цей Договір є Договором приєднання. Формування дієздатних територіальних громад, учасники яких визнають власний статус людини, здійснюється вільним волевиявленням цих людей і приєднанням до цього Договору. Договір передбачає беззаперечну добровільну участь у ньому громадян України незалежно від національності, віро сповідування та місця проживання у межах території України.
2.19. У відповідності до статті 69 Конституції України цей Договір є іншою формою безпосередньої демократії.
2.20. У відповідності до статті 639 Цивільного Кодексу України цей Договір укладений у формі, яка не встановлена законом, а саме: публікацією оферти на електронному носії Інтернет ресурсу та реєстрацією його учасників на цьому ж ресурсі.
2.21. Територіальна громада у відповідності до свого статусу, визначеного Конституцією України та пунктом статті 3 цього Договору, виконує публічні зобов’язання, бере на себе права і обов’язки перед людиною та громадянином, що шляхом приєднання до цього Договору бере на себе відповідні права і обов’язки щодо здійснення у межах територіальної громади та України в цілому самоврядування та прямого народовладдя, створює та підтримує принципи державотворення, що відповідають Конституції України, міжнародному ратифікованому праву.
2.22. Територіальні громади забезпечують дубляж і надійність системи учасників Договору на альтернативних носіях інформації окрім основної – електронної Інтернет системи.
2.23. Первинне формування територіальних громад створюється ініціативними групами учасників кількістю не менше трьох чоловік.
Стаття 3. Правова основа Договору.
Правовою основою Договору є:
- звичаєве право та традиції територіальної громади;
- Загальна декларація прав людини;
- Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права;
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права;
- Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод;
- Конвенція про права дитини;
- Конституція України – Основний Закон України;
- Закон України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- інші нормативно-правові акти у частині затвердження прав і свобод людини, прав народів, захисту міжнародної, некомерційної, інвестиційної діяльності;
Стаття 4. Правовий статус Договору і сторін Договору.
Цей Договір – міжнародна суверенна владна неурядова організаційно-правова форма самозабезпечення, самоорганізації, самозахисту, безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей територіальних громад – жителів села, селища міста.
Стаття 5. Мета Договору.
Метою Договору є:
- визнання особистого правового статусу людини і громадянина;
- реалізація і затвердження волі, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення правової основи безпосереднього самоврядування та прямого народовладдя людей – жителів села, селища, міста;
- захист, збереження і затвердження сімейних, родових, міжродових, народних, загальнолюдських цінностей, звичаїв та традицій людей – жителів села, селища, міста;
- створення екстериторіального простору для укладання внутрішніх договорів між сторонами цього Договору з метою ведення екстериторіальної діяльності.
Стаття 6. Предмет Договору.
6.1. Кожна людина і громадянин, де б вона не перебувала, має право на визначення її правосуб’єктності – села, селища, міста, усвідомлюючи відповідальність за майбутнє наступних поколінь, розуміючи необхідність в занятті активної життєвої і громадянської позиції, маючи на меті створити міцне суспільство, затвердити верховенство права, забезпечити екологічну безпеку життя, внутрішній спокій і безпеку, створити усі умови для загального соціального благополуччя і економічного процвітання, реалізувати права і свободи людини і громадянина сьогодні та в майбутньому, приймає і затверджує цей Договір в правовому статусі людини.
6.2. З метою здійснення влади безпосередньо сторона, що приєднується до Договору, приймає на себе конституційні права і обов’язки сумлінної активної участі у самоврядуванні та прямому народовладді, у створенні систем самозабезпечення, самоорганізації, безпосереднього самоврядування, самозахисту та прямого народовладдя.
6.3. Загальні збори та інші форми волевиявлення вирішують основні питання екологічної, економічної і соціальної політики, призначення та звільнення на договірній основі Уповноваженої особи, прийняття оперативних рішень життєдіяльності територіальних громад,
6.4. Сторони приймають політику призначення фахових представників територіальних громад за рейтинговою системою.
6.5. Уповноважені особи територіальних громад відповідають за договірні умови впровадження Рішень територіальних громад, створення народних структур діяльності та їх контроль.
6.6. Сторони Договору мають і користуються усіма правами відповідно до свого правового статусу та укладених ними договорів.
6.7. Сторони Договору несуть персональну відповідальність за свої дії або бездіяльність щодо невиконання взятих на себе зобов’язань та порушення прав і свобод сторін Договору.
6.8. Для підтримання системи реєстрації, обліку, волевиявлення та прийняття Рішень сторони вносять в свою територіальну громаду благодійний внесок. Ці внески обліковуються і контролюються на предмет цільового використання. Ці внески не обов’язкові і розцінюються лише як система благодійних внесків народного фінансування.
6.9. Дорадче Коло територіальних громад фінансується в обсязі 0,5% від надходжень до бюджету територіальних громад.
6.10. Вихід з Договору Сторони здійснюється у порядку вільного волевиявлення, Вихід з Договору не звільняє від матеріальних зобов’язань по договорах, що були укладені до виходу з Договору – територіальної громади.
6.11. Внесення змін до Договору на рівні України і на рівні територіальних громад можливе лише за згодою більшості Сторін Договору, компетентного кворуму, та визначається рейтинговим голосуванням учасників Договору.
6.12. Будь-які спори по внутрішнім договорам між територіальними громадами та в середині територіальних громад вирішуються шляхом мирних переговорів між учасниками спору. Якщо учасниками спору мирової угоди не було досягнуто, розгляд спору передається до компетенції третейського судді, що був визначений у внутрішньому договорі на момент його укладання. Якщо вирішення спору не було досягнуто і в цьому випадку, спір може бути переданий до третейського суду територіальної громади за письмовою згодою усіх учасників спору.
6.12. Не допускається вчинення будь-яких дій сторонами Договору, які суперечать положенням Договору.
6.13. Договір вступає в силу з моменту його опублікування на Інтернет ресурсі.
6.14. Договір не має строкових обмежень свого існування і створений як безстроковий суб’єкт права.
6.15. Договір не є сталим документом, може змінюватись відповідно до колективних Рішень щодо його змісту і форми, визначених Рішеннями територіальних громад України.