2. ВВЕДЕННЯ
Відповідно до міжнародного права всі без
виключення homo sapiens, народжені на планеті Земля, в т.ч. і на
території України є Люди.
Люди мають права, свободи і обов’язки перед
суспільством.
Організація об’єднаних націй (ООН) в особі
створених нею інститутів визнана міжнародним захисником прав і свобод будь-якої
Людини перед державами, в яких мешкають Люди.
За територіальною приналежністю до країн (держав) Люди
є Громадянами.
Громадянство – приналежність до країни, нації і
національності, соціально-політичного і державного устрою.
Від народження Людини в будь-якій країні, держава,
як уповноважений народом орган країни, бере на себе зобов’язання піклуватись
про народжену Людину, як майбутнього громадянина.
Від імені народу держава зобов’язана забезпечити
достатні економічні і соціальні умови фізичного і розумового розвитку Людини до терміну, коли ця Людина зможе
свідомо назвати себе Громадянином, взяти на себе зобов’язання Громадянина і
особисто відповідати за цими зобов’язаннями.
Держава, у свою чергу, як уповноважений народом
орган, забезпечує цього Громадянина відповідними до її віку правами і свободами,
Документарним підтвердженням таких договірних умов
між народом в особі держави і Громадянином повинен бути паспорт.
Паспорт – документ, як результат постійної
верифікації і ідентичності Людини і Громадянина на визначеній
адміністративно-територіальній одиниці країни постійного проживання.
Функціями ідентифікації за згодою з народом можуть
бути і інші документи.
Конституція України закріплює за Людиною і
Громадянином права і свободи, які є не вичерпними.
Відмова від громадянства (права називатися
Громадянином) повинна тягнути за собою розрив договору між народом в особі
держави і Громадянином, позбавляти народ від відповідальності по зобов’язаннях
до такого Громадянина, реалізувати права народу на відшкодування завданих таким
Громадянином збитків.
Порушення прав і свобод Громадянином інших
громадян держави і самої держави (народу), повинне тягнути принаймні адекватну
відповідь (обмеження прав і свобод) народу до цього Громадянина, компенсувати
громадянам особисто і народу (державі) сукупно завдані порушником збитки за
такі порушення.
Оскільки «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ», то
виконання цієї норми прямої дії Конституції України треба виконувати.
Місцеве самоврядування є основою
народовладдя.
Потрібен механізм виконання норми
прямого місцевого народовладдя, що буде забезпечувати права і свободи Людини і
Громадянина унітарної Республіки Україна в цілому, не спотворюючи норми права і
правосуддя.